Комунарський районний суд Запоріжжя 6 квітня 2026 року ухвалив обвинувальний вирок у справі про незаконну депортацію трьох громадянок України з тимчасово окупованих територій Запорізької області. Усі четверо засуджених — громадяни росії, які обіймали посади в окупаційних “правоохоронних” структурах.

Хто обвинувачені

• Колтунов Олег Олександрович (27.10.1974 р. н.) — уродженець Таганрога Ростовської області. Обіймав посаду начальника незаконного “ГУ МВС росії по Запорізькій області” — головної окупаційної поліцейської структури на захопленій частині регіону.
• Разигрін Костянтин Дмитрович (14.09.1976 р. н.) — уродженець села Глибокий Ростовської області. На окупованих територіях очолив “Управління з питань міграції ГУ МВС росії по Запорізькій області”. Для Разигріна цей вирок — уже другий: 26 лютого 2025 року той самий Комунарський районний суд уже засудив його за аналогічним обвинуваченням про вчинення воєнного злочину до 10 років позбавлення волі.
• Ступішин Олег В’ячеславович (19.01.1973 р. н.) — уродженець Слов’янська-на-Кубані Краснодарського краю, зареєстрований у селі Радгоспне. Очолив “Управління з питань міграції” після Разигріна.
• Кокуш Олег Володимирович (07.01.1978 р. н.) — уродженець Ростова-на-Дону. Обіймав посаду заступника начальника відділу імміграційного контролю “Управління з питань міграції ГУ МВС росії по Запорізькій області”. Був безпосереднім виконавцем: вручав сфабриковані документи, особисто займався депортацією потерпілих до грузинського кордону.

Обставини злочину

Українців, які залишалися на окупованих територіях і відмовлялися приймати російське громадянство або яких вважали “проукраїнськими”, затримували, вручали сфабриковані документи про “заборону в’їзду на територію рф” та “рішення про депортацію” — і під конвоєм вивозили через росію до грузинського кордону. Там вимагали перейти кордон, погрожуючи ув’язненням у разі відмови.

Слідство в межах справи задокументувало три епізоди, два з яких відбулися в один день — 2 березня 2024 року.

Двох жінок, мешканок Якимівки та Мелітополя, затримали і доставили до будівлі окупаційної поліції на вул. Чернишевського, 37 у Мелітополі. Там Кокуш вручив їм рішення про депортацію і особисто повіз через Маріуполь, Новоазовськ, Владикавказ і Мінеральні Води до кордону Північної Осетії з Грузією.

О четвертій ранку 3 березня вони перейшли кордон. Рішення про депортацію підписав Разигрін, затвердив — Колтунов.

Обидві жінки зрештою повернулися до України.

Третій епізод стався у січні 2025 року. Родина з Чернігівки — бухгалтерка сільської ради, її чоловік і малолітній син — у жовтні 2023 року виїхала з окупованої території до Чехії, але в березні 2024 року повернулася назад. У листопаді 2024 року родину викликали до паспортного столу в Чернігівці і повідомили, що їм заборонено в’їзд на територію росії до 2080 року і що вони підлягають депортації. Сім’я виїхала до окупованого Бердянська, щоб подати скарги, але 27 січня 2025 року до орендованої квартири прийшли окупаційні поліцейські. Родині оголосили, що вони порушили закон, не покинувши “територію рф” вчасно, і будуть депортовані примусово.

Усіх трьох доставили до Мелітополя, а потім посадили до мікроавтобуса і відвезли до кордону Північної Осетії з Грузією. Під тиском родина перейшла кордон. 1 лютого 2025 року вони повернулися до України. Рішення про депортацію підписав Ступішин, затвердив — Колтунов.

Потерпілі впізнали Кокуша та Колтунова на фотознімках під час слідчих дій і надали оригінали “рішень про депортацію” з підписами Разигріна і Ступішина. Додатково були досліджені публікації та відеозаписи з відкритих джерел, де обвинувачені фігурують на своїх посадах.

Вирок

Суд визнав усіх чотирьох винними у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України) й призначив покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Для Разигріна остаточне покарання також становить 12 років — новий строк поглинув попередній вирок від лютого 2025 року.

Строк відбуття покарання для кожного розпочнеться з моменту фактичного затримання.