Заводський районний суд міста Запоріжжя 5 грудня 2025 року виніс обвинувальний вирок Костянтину Лисенку — громадянину України, який добровільно зайняв посаду керівника незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Хто такий Лисенко

Костянтин Сергійович Лисенко народився 13 грудня 1982 року у місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. До повномасштабного вторгнення рф працював у правоохоронних органах України, звідки був звільнений.

Не пізніше 12 квітня 2022 року Лисенко добровільно погодився очолити так звану "народну міліцію" в окупованому Дніпрорудному — незаконний правоохоронний орган, створений окупаційною адміністрацією рф. Про своє призначення Лисенко публічно заявив у відеозверненнях, розміщених у проросійських телеграм-каналах.

23 квітня 2022 року Лисенко повідомив у відеозверненні російською мовою: "Уважаемые жители города Днепрорудное! С 22 апреля в нашем городе приступило к несению службы отделение полиции, руководителем которого я являюсь".

Під керівництвом Лисенка незаконний правоохоронний орган займався пошуком колишніх та діючих співробітників Національної поліції України, схилянням їх до співпраці з окупаційною владою, проведенням обшуків та затримань місцевих мешканців, незаконними затриманнями, обшуками та залякуванням цивільного населення.

Воєнні злочини

• 7 листопада 2022 року на фільтраційному пункті "Василівка-Запоріжжя" поблизу АЗС "ОККО" Лисенко разом із співучасниками зупинив автомобіль Volkswagen Touareg, яким керував цивільний громадянин України. Погрожуючи фізичною розправою, Лисенко наказав водію повернутися до Василівки, де незаконно заволодів транспортним засобом вартістю 1,8 млн грн, який належав ТОВ "Дружба-5". Незабаром автомобіль було виставлено на продаж на одному з російських інтернет-ресурсів.

• 26 травня 2022 року приблизно о 14:00 Лисенко разом із співучасниками провели обшук у помешканні громадянки України, яка відмовилася від нав'язуваного окупантами російського громадянства, та незаконно затримали її. Жінку утримували у так званому "Днепрорудненском районном отделе милиции" до 24 січня 2023 року — майже вісім місяців. Під час утримання, за даними суду, до неї застосовували фізичне насильство, погрози та утримували в неналежних умовах без доступу до медичної допомоги. Лисенко як керівник незаконного правоохоронного органу був обізнаний про катування, але не вжив жодних заходів для його припинення.

• 24 січня 2023 року Лисенко особисто організував примусове видворення потерпілої та ще одного громадянина України за межі окупованої частини Запорізької області. Їх вивезли до Василівки, де зачитали наказ окупаційної влади та наказали пішки йти у напрямку Запоріжжя через заміновану територію. Суд встановив, що такі дії грубо порушують міжнародне гуманітарне право, зокрема заборону примусового переміщення осіб, які перебувають під захистом. Другого депортованого громадянина під час транспортування тримали із целофановим пакетом на голові, з руками, зв'язаними пластиковою стяжкою.

Вирок

5 грудня 2025 року суд визнав Лисенка винним та призначив йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 14 років і з конфіскацією всього належного йому майна. Суд також задовольнив цивільний позов ТОВ "Дружба-5" про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1,8 млн грн за викрадений автомобіль.

Судове провадження відбувалося in absentia (за відсутності обвинуваченого), оскільки Лисенко переховується від правосуддя. Його оголошено у міжнародний розшук. Строк відбування покарання буде рахуватися з моменту фактичного затримання та початку реального виконання покарання.

Дії Лисенка кваліфікуються як колабораціонізм ( ч. 7 ст. 111-1 КК України) та серйозні порушення законів та звичаїв війни, що включають пограбування, жорстоке поводження з цивільним населенням, нелегальне ув'язнення та примусове переміщення осіб, що перебувають під захистом (ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 438 КК України).