Деснянський районний суд м. Києва 28 квітня 2026 року визнав колишнього суддю, який зрадив Україну, винним у скоєнні воєнного злочину за переслідування цивільних мешканців Криму.
Хто засуджений
Можелянський Віктор Анатолійович (10 травня 1964 р. н.) — уродженець Харкова, колишній український суддя.
У лютому 2002 року був призначений суддею Київського районного суду м. Сімферополя строком на п’ять років, а у грудні 2005 року постановою Верховної Ради був обраний на цю ж посаду безстроково. У квітні 2016 року його офіційно звільнили з посади судді за порушення присяги у зв’язку з переходом на бік держави-окупанта.
У грудні 2014 року указом президента рф Можелянський став “суддею” незаконно створеного за російським законодавством “Київського районного суду м. Сімферополя”. Згодом, у березні 2019 року, він обійняв посаду “заступника голови Центрального районного суду м. Сімферополя”, а не пізніше липня 2023 року — посаду “заступника голови Херсонського обласного суду” на тимчасово окупованій території Херсонської області.
24 вересня 2024 року Подільський районний суд м. Києва засудив його за ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада) до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
25 січня 2025 року Управління Служби безпеки України у Херсонській області повідомило йому про нову підозру за ч. 7 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність).
Обставини злочину
Суд встановив, що Можелянський безпосередньо причетний до переслідування громадян України за їхню проукраїнську позицію, застосовуючи законодавство рф на окупованій території.
- Справа Ахтема Чийгоза.
У 2015 році Можелянський обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України, який відбувся 26 лютого 2014 року.
Чийгоз перебував під захистом Женевської конвенції, проте Можелянський, керуючись законодавством рф, відправив його під арешт, а згодом продовжив строк тримання під вартою.
- Справа Олександра Костенка.
У травні 2015 року Можелянський засудив українського активіста до чотирьох років і двох місяців ув’язнення за участь у подіях Революції гідності в Києві, що фактично було покаранням за громадянську позицію.
Так званий “суддя” проігнорував, що інкримінований “злочин” відбувся у Києві ще до початку окупації Криму, а потерпілий і обвинувачений на той момент були громадянами України.
Попри автоматичне надання Костенку громадянства рф після окупації, він залишався громадянином України та особою під захистом міжнародного гуманітарного права.
Суд встановив, що ці рішення ухвалювалися із застосуванням законодавства рф на окупованій території та грубо порушували норми міжнародного гуманітарного права. Зокрема, Конвенцію про захист цивільного населення під час війни 1949 року та Додатковий протокол I до Женевських конвенцій, які гарантують право цивільних осіб на справедливий суд навіть в умовах збройного конфлікту.
Таким чином, дії обвинуваченого кваліфіковано як системне позбавлення цивільних осіб одного з фундаментальних прав — права на справедливий суд.
Вирок
Суд визнав Можелянського винним за ч. 1 ст. 438 КК України. На підставі сукупності злочинів (з урахуванням попереднього вироку за державну зраду) Можелянському визначено остаточне покарання — 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Судовий розгляд проводився за процедурою in absentia (за відсутності обвинуваченого).
Прокуратура АР Крим і Севастополя наголосила, що це перший вирок, який прямо визнає воєнним злочином використання окупаційної “судової” системи проти цивільного населення.