Служба безпеки України 17 березня 2026 року повідомила підозру трьом організаторам депортації 213 дітей з Донецька до росії, яка відбулася незадовго до початку повномасштабної війни у лютому 2022 року.

Що відомо про підозрюваних

• Кушаков Михайло Миколайович (23.11.1958 р.н.) — так званий “міністр освіти і науки ДНР”. Отримав завдання від кремлівського керівництва та організував депортацію: координував переміщення дітей, видавав накази, керував діями підлеглих чиновників та директорів закладів.
• Кулемзін Олексій Валерійович (13.06.1974 р.н.) — голова окупаційної адміністрації міста Донецька. Особисто приїхав до будівлі інтернату 18 лютого 2022 року та керував розміщенням дітей в автобуси. Відповідав за координацію та контроль на місці.
• Волкова Ольга Миколаївна (14.12.1961 року) — директорка захопленої окупантами Донецької школи-інтернату № 1. Готувала списки дітей, організовувала їх збір на території закладу, особисто супроводжувала 213 вихованців до Ростовської області.

Усі троє перебувають на тимчасово окупованій території і переховуються від правосуддя.

Обставини злочину

Донецька загальноосвітня школа-інтернат № 1 — заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Після окупації Донецька у 2014 році росія встановила контроль над закладом, перейменувала його та призначила лояльне до окупантів керівництво.

Слідство встановило, що депортація була заздалегідь спланованою операцією, а не стихійною евакуацією, як стверджувала окупаційна влада. 16 лютого 2022 року — за шість днів до повномасштабного вторгнення — так званий “голова ДНР” підписав указ про “евакуацію” громадян до росії. Того ж дня керівникам навчальних закладів надійшов наказ готувати списки дітей.

18 лютого 2022 року Кушаков видав наказ про призупинення освітньої діяльності в закладах “ДНР” та доручив забезпечити “евакуацію” дітей-сиріт. Волкова того ж дня підписала наказ про вивезення 213 вихованців до Ростовської області.

19 лютого 213 дітей розмістили у спортивно-оздоровчому комплексі “Ромашка” в Неклинівському районі Ростовської області.

Жодної об'єктивної причини для депортації не було. Активних бойових дій у Донецьку на той момент не велося, стан здоров'я дітей не вимагав лікування за межами міста. росія жодного разу не зверталась до України щодо можливості переміщення дітей на підконтрольну українській владі територію.

Невдовзі після депортації профілі деяких дітей з'явились на російському порталі “Усыновите.ру” — федеральній базі даних для пошуку опікунів. На сьогодні 78 дітей із цієї групи вже передані до російських родин і досі проживають на території росії. Жодна дитина з усіх 213 так і не повернулась на підконтрольну Україні територію.

Підозра

Трьом фігурантам повідомлено заочно — за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб). Їхні дії порушують статтю 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення, яка прямо забороняє депортацію та примусове переміщення осіб з окупованої території на територію держави-окупанта.

Про підозру повідомили в символічну дату — в річницю видачі Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини Львової-Бєлової, яким інкримінують аналогічні злочини.