Хортицький районний суд міста Запоріжжя 3 березня заочно засудив до 11 років ув'язнення командира підрозділу Національної гвардії рф, який під час окупації селища Михайлівка (Запорізька область) особисто катував місцевого чиновника.
Що відомо про злочинця
Калоєв Гєрман Тамерланович (04.10.1983 р.н.) - уродженець міста Омська. На момент злочину - командир військової частини №6918 Національної гвардії рф (пункт постійної дислокації — м. Євпаторія, тимчасово окупований Крим), підполковник.
Після входу окупаційних сил до Михайлівки Калоєва призначили "військовим комендантом смт Михайлівка", тобто фактичним керівником окупаційної адміністрації.
Обставини злочину
Потерпілий - фахівець з внутрішньої та інформаційної політики Михайлівської селищної ради.
Вперше його затримали 19 квітня 2022 року, щоб запропонувати співпрацю, але досить швидко відпустили.
Проте вже через три дні, 22 квітня, до квартири потерпілого прибула група з приблизно 12 озброєних людей. Калоєв був без маски, у формі з нашивками рф і Дагестану. Решта — в балаклавах і шоломах, зі зброєю. Донька потерпілого, яка була вдома, отримала наказ іти на кухню.
Калоєв особисто вийняв із кишень потерпілого близько 2800 гривень, забрав ноутбук. Потім двоє підлеглих посадили чоловіка в машину — по дорозі кілька разів вдарили долонею по шиї — і відвезли до камери в захопленому приміщенні відділення поліції на вул. Івана Франка, 2, де тримали до 25 квітня.
Невдовзі після затримання чоловіка до нього в камеру зайшов Калоєв і без попередження почав бити кулаками, ліктями і колінами. Від ударів чоловік відлетів до стіни і знепритомнів. Медична експертиза пізніше зафіксувала, що внаслідок побою потерпілий отримав перелом 9-го правого ребра.
Наступного дня Калоєв продовжив катувати чоловіка, відрізавши під час допиту частину подушечки на середньому пальці правої руки й вибивши три зуби. Під час побиття потерпілий упав і вдарився головою об металеву лавку, отримавши розсічення чола.
Після цього Калоєв наказав підлеглим помістити потерпілого у "стакан" — вузьку металеву нішу, де можна стояти лише прямо, не змінюючи положення. Там його протримали чотири години.
25 квітня потерпілого звільнили. Калоєв сказав на виході, що чоловік може бути вільним, але наказав подумати, бо йому потрібно кормити родину, а "вони все знають".
Наступного ж ранку чоловік разом з донькою виїхав до Запоріжжя.
Вирок
Вину Калоєва підтвердили показання самого потерпілого, його доньки (яка була присутня під час затримання та бачила батька одразу після звільнення), голови Михайлівської селищної ради (який сам перебував у полоні 18 діб і особисто знав Калоєва як коменданта), а також фельдшера швидкої допомоги, який надавав потерпілому першу допомогу в день звільнення. Усі четверо впізнали Калоєва на фотознімках.
Розглянувши докази, суд визнав Калоєва винуватим у жорстокому поводженні з цивільним населенням — за частиною 1 статті 438 КК України — і призначив йому 11 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з моменту фактичного затримання.