Куп'янськ – центр Куп'янської міської територіальної громади, до якої входять ще два селища (Ківшарівка та Куп'янськ-Вузловий) і дев'ять сіл. Одне з найстародавніших козацьких міст Слобідської України, розташоване на березі річки Оскіл за 40 км від кордону з Росією та 124 км від Харкова. До повномасштабної війни місто було другим за значенням залізничним вузлом Харківської області, де перетинаються залізничні шляхи у напрямку Харкова, Луганська, Ізюму та Вовчанська.

Загальна інформація

Площа міста – 33,34 км².

Населення станом на 1 січня 2022 року становило 27 169 осіб.

Після деокупації громади, станом на вересень 2022 року, у місті залишалося 8 788 мешканців.

Станом на 20 квітня 2026 року у місті залишилося всього 396 цивільних.

Руйнування

До повномасштабної війни житловий фонд міста налічував 10 190 приватних і 295 багатоквартирних будинків. Станом на 2026 року внаслідок російської агресії у Куп'янську, за даними начальника міської військової адміністрації (МВА) Андрія Беседіна, не залишилося жодної будівлі, придатної для проживання. Офіційно задокументовано повне знищення 253 приватних будинків та двох багатоповерхівок.

Повністю зруйнована Куп’янська гімназія №7, ще п'ять ліцеїв громади зазнали значних пошкоджень.

Знищено Куп’янський краєзнавчий музей та будівлю кінотеатру, частково зруйновані міська бібліотека №1 та музична школа №1.

Суттєвих руйнувань зазнали комплекс будівель Покровського собору (зруйнований), Свято-Миколаївський кафедральний собор (пошкоджена недільна школа та магазин). Пошкоджені інші архітектурні пам'ятки міста: духовне училище, чоловіча гімназія (1907 р.), земська пошта (кін. 19 –- поч. 20 ст.), будинок повітової земської управи, в якій колись працював Марко Кропивницький, парафіяльне училище (кін. 19 ст.), торговий будинок Жестовського (1900 р.)

Пошкоджені численні пам'ятники міста, зокрема пам'ятник Тарасу Шевченку та символ міста – скульптура “Бабак”.

Критична інфраструктура міста знищена повністю, відновити її на даний час неможливо. З серпня 2025 року в місті остаточно припинили надання послуг з електро- та газопостачання. Водопостачання відсутнє на лівобережній частині міста з листопада 2024 року, на правобережній – з липня 2025 року.

Потужності найбільших промислових підприємств міста, таких як Куп’янський молочноконсервний комбінат, Куп’янський машзавод, м’ясокомбінат “Куп’янський”, Куп’янський хлібокомбінат “Куліничі”, пивзавод “Бел-Гер” та виробничі майданчики Укрзалізниці зруйновані.

Воєнні злочини

Внаслідок російських обстрілів станом на 01 квітня 2026 року у Куп'янську загинули щонайменше 84 особи, постраждали 67 осіб.

Ворог цілеспрямовано нищить місто, використовуючи артилерію, ракетні системи залпового вогню та керовані авіабомби (КАБ). FPV-дрони та БПЛА “Молнія” використовуються росіянами для полювання на цивільні авто, машини швидкої допомоги та комунальників.

Відомо про випадки позасудових розправ та розстрілів цивільних мешканців.

Зокрема, 2 жовтня 2025 року один з російських командирів наказав розстріляти трьох цивільних (двох чоловіків та жінку). Окупанти перевдяглися у цивільний одяг, щоб проникнути на околиці міста, і розстріляли людей, які намагалися евакуюватися.

У грудні 2025 року з'явилася інформація від евакуйованих мешканців про те, що в одній з багатоповерхівок на площі Стадіонній російські військові розстріляли двох цивільних.

Окупація

Місто Куп'янськ офіційно перебувало під російською окупацією з 24 лютого 2022 року до 9 вересня 2022 року, коли його звільнили Сили оборони України. З 21 грудня 2024 року воно знаходиться в районі активних бойових дій.